воротарка

ворота́рка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. воротарка — -и, розм. Жін. до воротар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. воротарка — ВОРОТА́РКА, и, ж. Жін. до ворота́р. Воротарка пізнала голос гетьмана, що відрізнявся від голосу других людей (Б. Лепкий); Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (І. Микитенко); Колишня українська гандболістка тепер є воротаркою австрійської національної команди (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. воротарка — ВОРОТА́РКА, и, ж. Жін. до ворота́р 1. Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (Мик., І, 1957, 285).  Словник української мови в 11 томах