воротарка
ВОРОТА́РКА, и, ж.
Жін. до ворота́р.
Воротарка пізнала голос гетьмана, що відрізнявся від голосу других людей (Б. Лепкий);
Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (І. Микитенко);
Колишня українська гандболістка тепер є воротаркою австрійської національної команди (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)