воротарка
ВОРОТА́РКА, и, ж.
Жін. до ворота́р.
Воротарка пізнала голос гетьмана, що відрізнявся від голосу других людей (Б. Лепкий);
Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (І. Микитенко);
Колишня українська гандболістка тепер є воротаркою австрійської національної команди (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воротарка — ворота́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- воротарка — -и, розм. Жін. до воротар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воротарка — ВОРОТА́РКА, и, ж. Жін. до ворота́р 1. Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (Мик., І, 1957, 285). Словник української мови в 11 томах