1. Словник української мови в 11 томах

воротарка

ВОРОТА́РКА, и, ж. Жін. до ворота́р 1.

Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (Мик., І, 1957, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воротарка — ворота́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. воротарка — -и, розм. Жін. до воротар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воротарка — ВОРОТА́РКА, и, ж. Жін. до ворота́р. Воротарка пізнала голос гетьмана, що відрізнявся від голосу других людей (Б. Лепкий); Стара воротарка брязнула ключами, відчиняє хвіртку (І. Микитенко); Колишня українська гандболістка тепер є воротаркою австрійської національної команди (з газ.). Словник української мови у 20 томах