воротар
ВОРОТА́Р, я́, ч.
1. Сторож біля воріт.
Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286);
Коли Ласточкін підійшов до Ботанічного саду, воротар.. довго не хотів його пропускати (Смолич, V, 1959, 549).
2. Член спортивної команди (футбольної, хокейної і т. ін.), який захищає ворота; голкіпер.
Німець налагодився вдарити по воротах. Наш воротар легко підскочив, піймав.. м’яча й знову подав його на гру (Ю. Янов., І, 1958, 487);
І коли тепер у нас спорт організовано, піднесено на нечувану височінь, цілком зрозуміло, що в кожній сім’ї — чи стрибун, чи бігун, чи штангіст, чи воротар (Вишня, І, 1956, 401).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воротар — ворота́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- воротар — -я, ч. 1》 Сторож біля воріт. 2》 Член спортивної команди (футбольної, хокейної і т. ін.), який захищає ворота; голкіпер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Воротар — Офіцер, що охороняє вхід у ложу [В англійській масонській традиції функції Воротаря розділені між двома офіцерами: власне Воротарем (Tyler) та Внутрішнім доглядачем (Inner Guard). Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- воротар — ВОРОТА́Р, я́, ч. 1. Сторож біля воріт. Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (А. Хижняк); Коли Ласточкін підійшов до Ботанічного саду, воротар .. довго не хотів його пропускати (Ю. Словник української мови у 20 томах
- воротар — ВОРОТА́Р (член спортивної команди), ГОЛКІ́ПЕР. Воротар легко підскочив, піймав під самою штангою м'яча й знову подав його на гру (Ю. Яновський); Підбіг лікар.. Але запасного голкіпера не було. І воротар знову зайняв своє місце (з журналу). Словник синонімів української мови
- воротар — Ворота́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)