воротар
ворота́р
-я, ч.
1》 Сторож біля воріт.
2》 Член спортивної команди (футбольної, хокейної і т. ін.), який захищає ворота; голкіпер.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воротар — ворота́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Воротар — Офіцер, що охороняє вхід у ложу [В англійській масонській традиції функції Воротаря розділені між двома офіцерами: власне Воротарем (Tyler) та Внутрішнім доглядачем (Inner Guard). Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- воротар — ВОРОТА́Р, я́, ч. 1. Сторож біля воріт. Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (А. Хижняк); Коли Ласточкін підійшов до Ботанічного саду, воротар .. довго не хотів його пропускати (Ю. Словник української мови у 20 томах
- воротар — ВОРОТА́Р (член спортивної команди), ГОЛКІ́ПЕР. Воротар легко підскочив, піймав під самою штангою м'яча й знову подав його на гру (Ю. Яновський); Підбіг лікар.. Але запасного голкіпера не було. І воротар знову зайняв своє місце (з журналу). Словник синонімів української мови
- воротар — Ворота́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- воротар — ВОРОТА́Р, я́, ч. 1. Сторож біля воріт. Воротар не квапився, довго щось відкручував, і нарешті міст спустився на своє місце (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 286); Коли Ласточкін підійшов до Ботанічного саду, воротар.. Словник української мови в 11 томах