Орфографічний словник української мови

вояченько

воя́че́нько

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вояченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до вояк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вояченько — ВОЯЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до воя́к. Отакий-то вояченько – Жупан лопуховий, Кожушина горіхова, Коник буряковий! (з народної пісні); До Чижової, вояченьку, не заходьте. І там не жандарми, а справжні гицлі: хапають дезертирів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).  Словник української мови у 20 томах
  3. вояченько — ВОЯЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до воя́к.  Словник української мови в 11 томах
  4. вояченько — Вояченько, -ка м. ум. отъ вояк.  Словник української мови Грінченка