вояченько

ВОЯЧЕ́НЬКО, а, ч.

Зменш.-пестл. до воя́к.

Отакий-то вояченько – Жупан лопуховий, Кожушина горіхова, Коник буряковий! (з народної пісні);

До Чижової, вояченьку, не заходьте. І там не жандарми, а справжні гицлі: хапають дезертирів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Значення в інших словниках

1. вояченько — воя́че́нько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вояченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до вояк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вояченько — ВОЯЧЕ́НЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до воя́к.  Словник української мови в 11 томах
4. вояченько — Вояченько, -ка м. ум. отъ вояк.  Словник української мови Грінченка