воячка

ВОЯ́ЧКА, и, ж.

Жін. до воя́к.

Пригадала [Марійка] Павла, цілу справу, що за неї вони змагаються й ясно усвідомила положення. Вона ж воячка (У. Самчук);

За свідченням античних істориків, амазонки були вправними вершницями, хоробрими, витривалими, дужими воячками, які добре володіли мечем, бойовою сокирою, списом, луком і стрілою (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. воячка — воя́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. воячка — -и, ірон., розм. Жін. до вояка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воячка — ВОЯ́ЧКА, и, ж. Жін. до воя́к.  Словник української мови в 11 томах
4. воячка — Воячка, -ки ж. Воительница.  Словник української мови Грінченка