1. Словник української мови у 20 томах

воячка

ВОЯ́ЧКА, и, ж.

Жін. до воя́к.

Пригадала [Марійка] Павла, цілу справу, що за неї вони змагаються й ясно усвідомила положення. Вона ж воячка (У. Самчук);

За свідченням античних істориків, амазонки були вправними вершницями, хоробрими, витривалими, дужими воячками, які добре володіли мечем, бойовою сокирою, списом, луком і стрілою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воячка — воя́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. воячка — -и, ірон., розм. Жін. до вояка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воячка — ВОЯ́ЧКА, и, ж. Жін. до воя́к. Словник української мови в 11 томах
  4. воячка — Воячка, -ки ж. Воительница. Словник української мови Грінченка