Орфографічний словник української мови

впаковувати

впако́вувати 1

дієслово недоконаного виду

поміщати щось у якусь тару

впако́вувати 2

дієслово недоконаного виду

складати, зв'язувати у пакунок

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. впаковувати — I (упаковувати), -ую, -уєш, недок., впакувати (упакувати), -ую, -уєш, док., перех. 1》 Поміщати що-небудь у якусь тару; спаковувати. 2》 перен., розм. Силою поміщати кого-небудь кудись; засаджувати. II див. упаковувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. впаковувати — ВПАКО́ВУВАТИ див. упако́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. впаковувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови
  4. впаковувати — ВПАКО́ВУВАТИ¹ (УПАКО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПАКУВА́ТИ (УПАКУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Поміщати що-небудь у якусь тару; спаковувати. Впаковував [Січкар] у мішки з зерном кусні добре просоленого сала (Стельмах, Кров людська..  Словник української мови в 11 томах