вправно —
Присл. до вправний I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вправно —
ВПРА́ВНО (УПРА́ВНО). Присл. до впра́вний. Вони грали увертюру з “Норми” в чотири руки; грали вправно, старанно (Леся Українка); Коваль вправно орудував молотком (К. Гордієнко); До нього [Сірка] по чорному схилу котилася ..
Словник української мови у 20 томах
вправно —
ВПРА́ВНО. Присл. до впра́вний¹. Вони грали увертюру з "Норми" в чотири руки; грали вправно, старанно (Л. Укр., III, 1952, 525); Коваль вправно орудував молотком (Горд., II, 1959, 168).
Словник української мови в 11 томах