врешті-решт —
і урешті-решт, присл. Те саме, що врешті (урешті).
Великий тлумачний словник сучасної мови
врешті-решт —
ВРЕ́ШТІ-РЕШТ (УРЕ́ШТІ-РЕШТ), присл. Підсил. до вре́шті. Імперії міцні людьми, які живуть чеканням зради ближніх. Тому вони й зникають урешті-решт, руйнуються (Василь Шевчук); – О ні, не вважаю пропащими й тих мистців...
Словник української мови у 20 томах
врешті-решт —
див. нарешті
Словник синонімів Вусика
врешті-решт —
НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив.
Словник синонімів української мови