Орфографічний словник української мови

вруб

вруб

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вруб — Вруб — cut, kerf — *Einbruch, Schram — штучна порожнина у вугільному або породному масиві, що створюється для полегшення його подальшого руйнування при виїмці к.к. або проведенні гірн. виробок.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. вруб — -у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вруб — (копальн.) кай  Словник чужослів Павло Штепа
  4. вруб — ВРУБ, у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (П.  Словник української мови у 20 томах
  5. вруб — ВРУБ, у, ч. Щілина, вузька заглибина, яку вибивають у гірській породі або в шарі вугілля, руди, щоб полегшити відколювання брил. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (Панч, І, 1956, 392).  Словник української мови в 11 томах