всаджувати

вса́джувати 1

дієслово недоконаного виду

уміщати, саджати, устромляти у щось

вса́джувати 2

дієслово недоконаного виду

пропонувати комусь сісти

Значення в інших словниках

1. всаджувати — I (усаджувати), -ую, -уєш, недок., всадити (усадити), всаджу, всадиш, док., перех. 1》 Уміщати, саджати всередину чого-небудь (звичайно про живі істоти). 2》 Устромляти якийсь предмет у що-небудь. || Із силою встромляти холодну зброю в кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. всаджувати — ВСА́ДЖУВАТИ¹ (УСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСАДИ́ТИ (УСАДИ́ТИ), всаджу́, вса́диш і розм. ВСАДОВИ́ТИ (УСАДОВИ́ТИ), овлю́, о́виш, док., кого, що. 1. Уміщати, саджати в середину чого-небудь (звичайно про живі істоти).  Словник української мови у 20 томах
3. всаджувати — див. устромляти  Словник синонімів Вусика
4. всаджувати — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
5. всаджувати — Вса́джувати, -джую, -джуєш; всади́ти, -джу́, -диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. всаджувати — ВСА́ДЖУВАТИ¹ (УСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСАДИ́ТИ (УСАДИ́ТИ), всаджу́, вса́диш, док.. перех. 1. Уміщати, саджати в середину чого-небудь (звичайно про живі істоти).  Словник української мови в 11 томах