Орфографічний словник української мови

всевидячий

всеви́дячий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. всевидячий — див. всевидящий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. всевидячий — ВСЕВИ́ДЯЧИЙ див. всевидю́щий.  Словник української мови у 20 томах
  3. всевидячий — всевидю́ще (всеви́дяче, видю́че і т. ін.) о́ко. 1. чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М.  Фразеологічний словник української мови
  4. всевидячий — I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину — який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙ розм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет.  Словник синонімів української мови
  5. всевидячий — ВСЕВИ́ДЯЧИЙ див. всеви́дящий.  Словник української мови в 11 томах