всевидячий

всевидю́ще (всеви́дяче, видю́че і т. ін.) о́ко. 1. чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах); Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар); Тут його (Франка) рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський). 2. уроч., заст. Всевишній. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. 1 2 Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. всевидячий — всеви́дячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всевидячий — див. всевидящий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. всевидячий — ВСЕВИ́ДЯЧИЙ див. всевидю́щий.  Словник української мови у 20 томах
4. всевидячий — I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину — який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙ розм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет.  Словник синонімів української мови
5. всевидячий — ВСЕВИ́ДЯЧИЙ див. всеви́дящий.  Словник української мови в 11 томах