всього —
(усього), присл. 1》 Разом, загалом, у цілому. 2》 у знач. част. У сполученні з числівниками вказує на обмеження кількості; не більше; лише, тільки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
всього —
ВСЬОГО́ (УСЬОГО́), присл. 1. Разом, загалом, у цілому. Брали [зерно], правда, не важивши. Хто скільки здужав на собі понести. А всього, вважай, сот до двох пудів (А.
Словник української мови у 20 томах
всього —
Всьо́го́, всього-на́-всього, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
всього —
ВСЬОГО́ (УСЬОГО́), присл. 1. Разом, загалом, у цілому. Брали [зерно], правда, не важивши. Хто скільки здужав на собі понести. А всього, вважай, сот до двох пудів (Головко, II, 1957, 496)...
Словник української мови в 11 томах