всує —
присл., уроч. Марно, даремно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
всує —
ВСУ́Є, присл., ц.-с. Марно, даремно. [Варнак:] Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Т. Шевченко); Ніхто нас не зломив, І всує вороги на наше царство зляться (П. Куліш); Не скаже за, не скаже й проти. Від нього правди ждати всує (С. Воскрекасенко).
Словник української мови у 20 томах
всує —
всує (всуе) марно, даремно, дарма
Словник застарілих та маловживаних слів
всує —
ВСУ́Є, присл., ц.-с. Марно, даремно. [Варнак:] Я сам, як бачиш, марне, всує, Я сам занівечив свій вік (Шевч., II, 1953, 62); Не скаже за, не скаже й проти. Від нього правди ждати всує (Воскр., Цілком.., 1947, 96).
Словник української мови в 11 томах