втопаючий

втопа́ючий

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. втопаючий — (утопаючий), -чого, ч., рідко. Той, хто тоне; потопаючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. втопаючий — ВТОПА́ЮЧИЙ (УТОПА́ЮЧИЙ), чого, ч., рідко. Той, хто тоне; потопаючий. – Я .. поблизу їздитиму, рятуватиму втопаючих! (О. Донченко); Так він кинувся б на вулиці боронити дитину від скаженого пса чи шубовснув би в річку рятувати втопаючого (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. втопаючий — ВТОПА́ЮЧИЙ (УТОПА́ЮЧИЙ), чого, ч., рідко. Той, хто тоне; потопаючий. — Я .. поблизу їздитиму, рятуватиму втопаючих! (Донч., VI, 1957, 39).  Словник української мови в 11 томах