втопаючий

ВТОПА́ЮЧИЙ (УТОПА́ЮЧИЙ), чого, ч., рідко.

Той, хто тоне; потопаючий.

– Я .. поблизу їздитиму, рятуватиму втопаючих! (О. Донченко);

Так він кинувся б на вулиці боронити дитину від скаженого пса чи шубовснув би в річку рятувати втопаючого (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. втопаючий — втопа́ючий іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. втопаючий — (утопаючий), -чого, ч., рідко. Той, хто тоне; потопаючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втопаючий — ВТОПА́ЮЧИЙ (УТОПА́ЮЧИЙ), чого, ч., рідко. Той, хто тоне; потопаючий. — Я .. поблизу їздитиму, рятуватиму втопаючих! (Донч., VI, 1957, 39).  Словник української мови в 11 томах