вугілля

вугі́лля

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вугілля — [вуг’іл':а] -л':а  Орфоепічний словник української мови
2. вугілля — Уголь — coal — Кohle – тверда горюча копалина органічного походження. Колір від бурого до чорного. Густина 0,92-1,70. Тв. 1-3. Розрізняють вугілля буре та вугілля кам'яне, а також вугілля коксівне, вугілля енергетичне, вугілля солоне, антрацит. Синонім — вугілля викопне.  Гірничий енциклопедичний словник
3. вугілля — -я, с., збірн. 1》 Тверда горюча речовина рослинного походження, що видобувається з надр землі. Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вугілля — ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яку видобувають з надр землі. – Краще од нього ніхто, було, не врубає вугілля (С.  Словник української мови у 20 томах
5. вугілля — як (мов, ні́би і т. ін.) на (гаря́чім) вугі́ллі, зі сл. бу́ти, сиді́ти і под. У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
6. вугілля — Ву́гі́лля, -лля, -ллю, -ллям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вугілля — ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн. 1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі. Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123); В забої здобувають Вугілля-антрацит.  Словник української мови в 11 томах
8. вугілля — Вугілля, -ля с. Уголье, уголь.  Словник української мови Грінченка