вугілля
ВУГІ́ЛЛЯ, я, с., збірн.
1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі.
Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123);
В забої здобувають Вугілля-антрацит. Воно таке блискуче, Мов камінь-самоцвіт! (Бойко, З Дон. краю, 1952, 55).
∆ Бі́ле вугі́лля — енергія падаючої води.
Велику силу має в собі вода, що її здавна називають білим вугіллям (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18);
Бу́ре вугі́лля — низький сорт кам’яного вугілля, за якостями схожий на торф.
Електроенергія дає змогу вигідно використати місцеві види палива (торф, буре вугілля, горючі сланці, дрова тощо) (Фізика, II, 1957, 170);
Кам’яне́ вугі́лля — чорне з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею вугілля, яке містить багато вуглецю, мало вологи, не має гумінових кислот тощо;
Коксівне́ вугі́лля — кам’яне вугілля, придатне для коксування.
Трудівники шахти ім. інженера Є. Т. Абакумова додатково дали близько 5 тисяч тонн коксівного вугілля (Наука.., 3, 1956, 1).
2. Залишки неповного згоряння речовин органічного походження (дерева, кісток і т. ін.).
Олеся попросила гостя за стіл. В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура — все погоріло на вугілля (Н.-Лев., III, 1956, 99);
Купи вугілля, обгорілі стовпи, обсмалені бантини .. — це було все, що зосталося від кількох десятків будиночків (Смолич, II, 1958, 40);
// Певна кількість вугликів, жарин.
Мій дебют виявився невдалим, бо я наклав вугілля в порожній, неналитий водою самовар (Моє життя в мист., 1955, 200).
◊ Активо́ване вугі́лля — переважно деревне вугілля, спеціально оброблене для збільшення його вбирних якостей.
Особливо добре вбирає гази активоване вугілля (Заг. хімія, 1955, 386);
Деревне́ вугі́лля — горюча речовина, утворена під час нагрівання дерева без доступу повітря.
Деревне вугілля утворюється в результаті сухої перегонки дерева, тобто в результаті нагрівання його без доступу повітря (Хімія, 9, 1956, 106);
Кісткове́ вугі́лля — речовина, яка є залишком згоряння кісток тварин.
Кісткове вугілля.. придатне на корм після висушування й перемелювання (Колг. енц., II, 1956, 69).
Словник української мови (СУМ-11)