Значення в інших словниках
-
вулкан —
[вулкан] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
-
вулкан —
-а, ч. 1》 У римській міфології – бог підземних надр, вогню і ковальського ремесла. 2》 Конусоподібна гора з кратером на вершині, з якого час від часу вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо. Діючий вулкан. Згаслий вулкан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вулкан —
ВУЛКА́Н, а, ч. Конусоподібна гора з кратером на вершині, через який час від часу із надр землі вивергаються розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід, попіл і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
вулкан —
вулка́н (лат. Vulcanus) 1. У римській міфології бог вогню. 2. Геологічне утворення, переважно у формі конусоподібної гори з кратером на вершині, через який відбувається виверження лави, гарячих газів, попелу; розрізняють діючі й згаслі вулкани.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
вулкан —
Місце виверження з надр Землі на поверхню лави, газів і пари, бомб і вулканічного попелу; гора у вигляді конуса, утворена з продуктів вибухів...
Універсальний словник-енциклопедія
-
вулкан —
як (мов, ні́би і т. ін.) на вулка́ні, зі сл. бу́ти, жи́ти і под. У тривозі, в передчутті загрози, небезпеки, неприємних подій. Ми живемо як на вулкані або краще — ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (М.
Фразеологічний словник української мови
-
вулкан —
Вулка́н, -на; -ка́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вулкан —
ВУЛКА́Н, а, ч. Конусоподібна гора з кратером на вершині, через який час від часу викидається розплавлена лава, гарячі гази, уламки гірських порід тощо. При виверженні вулкана з кратера вибухами страшенної сили вириваються гарячі гази (Фіз. геогр.
Словник української мови в 11 томах