вчитування

вчи́тування

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вчитування — ВЧИ́ТУВАННЯ (УЧИ́ТУВАННЯ), я, с. Дія за знач. вчи́туватися. Художнє слово вимагає такого акту, як вчитування, тобто намагання побачити більше, ніж видно (з наук.-попул. літ.); * Образно. Здатність до вчитування у світ є одним із способів самореалізаціі людини (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах