вчитування
вчи́тування
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вчитування — ВЧИ́ТУВАННЯ (УЧИ́ТУВАННЯ), я, с. Дія за знач. вчи́туватися. Художнє слово вимагає такого акту, як вчитування, тобто намагання побачити більше, ніж видно (з наук.-попул. літ.); * Образно. Здатність до вчитування у світ є одним із способів самореалізаціі людини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах