вчитування
ВЧИ́ТУВАННЯ (УЧИ́ТУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. вчи́туватися.
Художнє слово вимагає такого акту, як вчитування, тобто намагання побачити більше, ніж видно (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Здатність до вчитування у світ є одним із способів самореалізаціі людини (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вчитування — вчи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови