вчитування

ВЧИ́ТУВАННЯ (УЧИ́ТУВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вчи́туватися.

Художнє слово вимагає такого акту, як вчитування, тобто намагання побачити більше, ніж видно (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Здатність до вчитування у світ є одним із способів самореалізаціі людини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчитування — вчи́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови