Орфографічний словник української мови

вівера

віве́ра

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вівера — -и, ж. Невеликий хижий ссавець родини тхорячих, який живе в Африці, Південній Азії та на Малайських островах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вівера — ВІВЕ́РА, и, ж. Невеликий хижий ссавець родини віверових, який живе в Африці, Південній Азії та на Малайських островах. Учені припускають, що, можливо, лемури й дрібні хижаки...  Словник української мови у 20 томах
  3. вівера — віве́ра (від лат. viverra – тхір) рід хижих ссавців. Поширені в Африці й Азії. Мають залози, що виробляють секрет, з мускусним запахом (цибетин), заради якого є об’єктом полювання. Інша назва – цивета.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. вівера — ВІВЕ́РА, и, ж. Невеликий хижий ссавець родини тхорячих, який живе в Африці, Південній Азії і на Малайських островах.  Словник української мови в 11 томах