Значення в інших словниках
-
вівкання —
Ві́вкання: — вигукування [22;IV;VI;VII] — вигукування, виск [21]
Словник з творів Івана Франка
-
вівкання —
-я, с., діал. Дія за знач. вівкати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вівкання —
ВІ́ВКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. ві́вкати і звуки, утворювані цією дією. Чув, як вони [товариші] у воді хлюскалися та били ногами або з вівканням оббризкували себе долонями (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
вівкання —
ВІ́ВКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. ві́вкати і звуки, утворювані цією дією. Чув, як вони [товариші] у воді хлюскалися та били ногами або з вівканням оббризкували себе долонями (Фр., IV, 1950, 396).
Словник української мови в 11 томах