Орфографічний словник української мови

вівсик

ві́всик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вівсик — ВІ́ВСИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ове́с. – Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (І. Франко); Турчанський повіт, відколи існує, не бачив на своїх нивках твердого зерна, хіба вівсик (А.  Словник української мови у 20 томах
  2. вівсик — ВІ́ВСИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ове́с. — Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (Фр., II, 1950, 396). 2. діал. Вівсюг.  Словник української мови в 11 томах
  3. вівсик — Вівсик, -ка м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.  Словник української мови Грінченка