вівсик

ВІ́ВСИК, а, ч.

1. Зменш.-пестл. до ове́с.

— Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (Фр., II, 1950, 396).

2. діал. Вівсюг.

Значення в інших словниках

1. вівсик — ві́всик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вівсик — ВІ́ВСИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ове́с. – Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (І. Франко); Турчанський повіт, відколи існує, не бачив на своїх нивках твердого зерна, хіба вівсик (А.  Словник української мови у 20 томах
3. вівсик — Вівсик, -ка м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.  Словник української мови Грінченка