вівсик
ВІ́ВСИК, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до ове́с.
— Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (Фр., II, 1950, 396).
2. діал. Вівсюг.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вівсик — ві́всик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вівсик — ВІ́ВСИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ове́с. – Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (І. Франко); Турчанський повіт, відколи існує, не бачив на своїх нивках твердого зерна, хіба вівсик (А. Словник української мови у 20 томах
- вівсик — Вівсик, -ка м. = вівсюг. Вх. Зн. 7. Словник української мови Грінченка