Орфографічний словник української мови

вівцевод

вівцево́д

іменник чоловічого роду, істота

вівчар

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вівцевод — ВІВЧА́Р (той, хто займається вівчарством), ВІВЦЕВО́Д рідко. Колектив асканійських вівчарів.. добився високих настригів вовни й збільшення ваги тварин (з журналу); В Австралії землі захопили.. вівцеводи, які мали десятки тисяч овець (з підручника).  Словник синонімів української мови
  2. вівцевод — ВІВЦЕВО́Д, а, ч., рідко. Те саме, що вівча́р 2. В Австралії землі захопили.. вівцеводи, які мали десятки тисяч овець (Нова іст., 1956, 169).  Словник української мови в 11 томах