Орфографічний словник української мови

вівцебик

вівцеби́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вівцебик — -а, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе перев. в тундрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вівцебик — ВІВЦЕБИ́К, а́, ч. Парнокопита тварина родини порожнисторогих, що має ознаки барана й бика; живе перев. у тундрі. Представник парнокопитих тундри – вівцебик, або мускусний бик, – живе тільки у східній частині тундр Америки (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. вівцебик — ВІВЦЕБИ́К, а́, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе переважно в тундрі. Представник парнокопитних цієї підобласті [тундри] — вівцебик, або мускусний бик — .. живе.. тільки у східній частині тундр Америки (Посібник з зоогеогр., 1956, 90).  Словник української мови в 11 томах