вівцебик

ВІВЦЕБИ́К, а́, ч.

Парнокопита тварина родини порожнисторогих, що має ознаки барана й бика; живе перев. у тундрі.

Представник парнокопитих тундри – вівцебик, або мускусний бик, – живе тільки у східній частині тундр Америки (з навч. літ.);

Сьогодні вівцебиків розводять у напівдомашніх умовах на фермах Норвегії, Канади та Аляски (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вівцебик — вівцеби́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вівцебик — -а, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе перев. в тундрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вівцебик — ВІВЦЕБИ́К, а́, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе переважно в тундрі. Представник парнокопитних цієї підобласті [тундри] — вівцебик, або мускусний бик — .. живе.. тільки у східній частині тундр Америки (Посібник з зоогеогр., 1956, 90).  Словник української мови в 11 томах