1. Словник української мови у 20 томах

вівцебик

ВІВЦЕБИ́К, а́, ч.

Парнокопита тварина родини порожнисторогих, що має ознаки барана й бика; живе перев. у тундрі.

Представник парнокопитих тундри – вівцебик, або мускусний бик, – живе тільки у східній частині тундр Америки (з навч. літ.);

Сьогодні вівцебиків розводять у напівдомашніх умовах на фермах Норвегії, Канади та Аляски (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівцебик — вівцеби́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вівцебик — -а, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе перев. в тундрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівцебик — ВІВЦЕБИ́К, а́, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе переважно в тундрі. Представник парнокопитних цієї підобласті [тундри] — вівцебик, або мускусний бик — .. живе.. тільки у східній частині тундр Америки (Посібник з зоогеогр., 1956, 90). Словник української мови в 11 томах