Значення в інших словниках
-
відбубоніти —
-ню, -ниш, док., перех., розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відбубоніти —
ВІДБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що, розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що пані йому одкаже (Марко Вовчок); У відповідь я була в змозі лише відбубоніти: “Прошу Вас, високоповажний пане, проекзаменуйте мене” (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
відбубоніти —
ВІДБУБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., розм. Проговорити швидко й невиразно; пробурмотіти. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що пані йому одкаже (Вовчок, І, 1955, 131).
Словник української мови в 11 томах
-
відбубоніти —
Відбубоні́ти, -ню́, -ни́ш гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Словник української мови Грінченка