відбійник

відбі́йник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. відбійник — -а, ч., рідко. Те саме, що вибійник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відбійник — ВІДБІ́ЙНИК, а, ч. 1. Інструмент, знаряддя для відбивання твердих порід. Знахідки ліпної кераміки, кам'яних шліфованих сокир, булав, молотків, відбійників на деяких поселеннях свідчать...  Словник української мови у 20 томах
3. відбійник — ВИБІ́ЙНИК (шахтар, що працює у вибої), ЗАБІ́ЙНИК, ВІДБІ́ЙНИК рідше. Товариш із шахткому, який головував на вечорі, старий вибійник (Ю. Мокрієв); Новоспечені забійники повертали додому (П. Колесник); Відбійники вітали.. Филимона Лободу (С. Воскрекасенко).  Словник синонімів української мови
4. відбійник — ВІДБІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вибі́йник 1. Ластівки іще літали у шахтарському саду, А відбійникн вітали… Филимона Лободу (Воскр., Цілком.., 1947, 73); То бцв шахтар-одбійник (Мал., З книги життя, 1938, 36).  Словник української мови в 11 томах