відваблювати —
ВІДВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВА́БИТИ, блю, биш; мн. відва́блять; док., кого. Ваблячи, відвертати когось від чого-небудь. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови у 20 томах
відваблювати —
ВІДВА́БЛЮВАТИ (ваблячи, відвертати когось від чогось), ВІДМА́НЮВАТИ, ВІДВО́ДИТИ. — Док.: відва́бити, відмани́ти, відвести́. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (переклад...
Словник синонімів української мови
відваблювати —
ВІДВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВА́БИТИ, блю, биш; мн. відва́блять; док., перех. Ваблячи, відвертати когось від чого-небудь. І Підкоморій, мабуть, Од діла чесного хлопчини не одвабить (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 107).
Словник української мови в 11 томах