Орфографічний словник української мови

відвалюватися

відва́люватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відвалюватися — -юється, недок., відвалитися, -алиться, док. 1》 Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. 2》 перен., розм. Відходити, віддалятися. 3》 тільки недок. Пас. до відвалювати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвалюватися — ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИ́ТИСЯ, а́литься, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. відвалюватися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  4. відвалюватися — ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИ́ТИСЯ, а́литься, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (Н.-Лев., І, 1956, 632); З сухих стебел..  Словник української мови в 11 томах