відвернення

відве́рнення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. відвернення — -я, с. Дія за знач. відвернути й відвернутися 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відвернення — (дія) відхил, спад, схил, ухил, (почуття) відраза, нехіть, огида, осоруга  Словник чужослів Павло Штепа
3. відвернення — ВІДВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. відверну́ти 4, 5. З кожною годиною небесний гість [астероїд] помітно більшає, розбухає в небі, і хоч уже запропоновано безліч способів відвернення небезпеки, але гарантованого, надійного поки що нема (О.  Словник української мови у 20 томах
4. відвернення — ВІДВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. відверну́ти й відверну́тися 1-4. Забезпечення миру і відвернення ядерної війни — найважливіша проблема сучасності (Ком. Укр., 7, 1962, 81).  Словник української мови в 11 томах