відвівати —
ВІДВІВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВІДВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. що. Відокремлювати полову, бур'ян і т. ін. від зерна на вітрі або очищувальними машинами. Знову й знову молотять, відгрібають солому, а полову відвіюють на вітрі (М.
Словник української мови у 20 томах
відвівати —
ВІДВІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВІДВІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДВІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. перех. Відокремлювати полову, бур’ян і т. ін. від зерна на вітрі або очищувальними машинами.
Словник української мови в 11 томах