Орфографічний словник української мови

відвізник

відві́зник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відвізник — -ізника, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвеєра тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвізник — ВІДВІЗНИ́К, а́, ч. Робітник, який займається відвезенням чого-небудь. Список виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: розбивачі відходів...  Словник української мови у 20 томах
  3. відвізник — ВІДВІ́ЗНИК, і́зника́, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвейєра тощо.  Словник української мови в 11 томах