відвізник

ВІДВІЗНИ́К, а́, ч.

Робітник, який займається відвезенням чого-небудь.

Список виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: розбивачі відходів, щетини і волосся, збирачі мокрих відходів, збирачі-відвізники мокрих відходів, сортувальники виробів та ін. (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. відвізник — відві́зник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відвізник — -ізника, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвеєра тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвізник — ВІДВІ́ЗНИК, і́зника́, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвейєра тощо.  Словник української мови в 11 томах