відвізник
ВІДВІЗНИ́К, а́, ч.
Робітник, який займається відвезенням чого-небудь.
Список виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: розбивачі відходів, щетини і волосся, збирачі мокрих відходів, збирачі-відвізники мокрих відходів, сортувальники виробів та ін. (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвізник — відві́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відвізник — -ізника, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвеєра тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвізник — ВІДВІ́ЗНИК, і́зника́, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвейєра тощо. Словник української мови в 11 томах