відвізник

ВІДВІ́ЗНИК, і́зника́, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвейєра тощо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвізник — відві́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відвізник — -ізника, ч., спец. Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвеєра тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвізник — ВІДВІЗНИ́К, а́, ч. Робітник, який займається відвезенням чого-небудь. Список виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: розбивачі відходів... Словник української мови у 20 томах