відвізниця
ВІДВІЗНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до відвізни́к.
Відвізниця золи і шлаку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвізниця — відві́зни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови