відвіз

ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко.

Те саме, що відве́зення.

За відвіз молока кіньми в Умань платили півтора трудодні (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвіз — відві́з іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відвіз — -возу, ч., рідко. Те саме, що відвезення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення. Словник української мови в 11 томах