відвіз

відві́з

озу, ч., рідко.

Те саме, що відвезення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвіз — відві́з іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення. За відвіз молока кіньми в Умань платили півтора трудодні (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення. Словник української мови в 11 томах