відвіз

відві́з

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвіз — -возу, ч., рідко. Те саме, що відвезення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення. За відвіз молока кіньми в Умань платили півтора трудодні (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. відвіз — ВІДВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що відве́зення. Словник української мови в 11 томах